Проводячи аналіз виробничого травматизму в місті Кам’янці-Подільському та районі можна побачити, що впродовж 2009 – 2014 років у 35 нещасних випадках (або 37 % від загальної кількості зареєстрованих у відділенні ВД Фонду випадків) однією з причин травматизму є невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Після цього виникає запитання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозбереження, настільки часто стають винуватцями своїх травм?

На щастя, більшість порушень інструкцій з охорони праці, законодавчих і  нормативно-правових актів з охорони праці не несуть за собою трагічні наслідки. Але це «на щастя» має й негативну сторону – поступово відбувається адаптація до небезпеки та звикання працівників до регулярних порушень. Використовуючи блага, надані технікою, та призвичаюючись до них, працівник найчастіше не звертає увагу на те, що техніка нерідко є джерелом високої небезпеки, а інтенсивне її використання підвищує вірогідність цієї небезпеки.

В кінці 2014 року було завершено роботу комісій зі спеціального розслідування двох нещасних випадків з тяжкими наслідками, що стались на підприємствах м. Кам’янець-Подільського. В одному випадку при технічному обслуговуванні тракторного навантажувача працівник не встановив важіль коробки передач в нейтральне положення, внаслідок чого двигун завівся і тракторний навантажувач почав самовільний рух. Далі працівник спробував заскочити в кабіну тракторного навантажувача і зупинити його. Послизнувшись, він впав на землю і попав під переднє ліве колесо, отримавши в результаті важкі тілесні ушкодження.

В другому випадку налагоджувальник верстатів з числовим програмним забезпеченням,  маючи середню технічну освіту і загальний стаж роботи, у тому числі на підприємстві,  більше 36 років  та  за даною професією більше 16 років, порушивши вимоги інструкцій з охорони праці, приступив до роботи на універсально-заточному механізованому верстаті 3Д642Е із заточки токарного різця без використання захисного екрану. Утримуючи різець в руках працівник не використав засоби захисту, зокрема, не встановив захисний кожух за розміром заточного круга, що використовувався в роботі. В результаті розриву круга його частинами були нанесені численні важкі травми голови.

На жаль, такі приклади є непоодинокими. Тому, можна стверджувати, що всі правила та інструкції з охорони праці, порядок дій при виконанні тієї чи іншої роботи підтверджені часом, взяті з життя та написані «кров’ю».

Тобто, будь-який механізм, устаткування чи транспортний засіб сам по собі завдати шкоди здоров’ю не може. Коли стається нещасний випадок, то це наслідок дії людини (недостатня навченість, неуважність, надія на «авось пронесе» тощо).

Для прикладу таблиці розподілу потерпілих від нещасних випадків по загальному стажу роботи та стажу роботи за фахом.

 

загальний стаж роботи за 2009 – 2013 роки за  2014 рік
нещасні випадки в т. ч. смертельно нещасні випадки в т. ч. смертельно
до 1 року 3
1 – 3 роки 4 1
4 – 9 років 3 1 3
10 – 19 років 21 1 4 1
20 – 29 років 21 3 2
30 – 39 років 19 2 4
понад 40 років 7 1 2
стаж роботи за фахом за 2009-2013 роки за  2014 рік
нещасні випадки в т. ч. смертельно нещасні випадки в т. ч. смертельно
до 1 року 14 2 6 1
1 – 3 роки 15 1 2 0
4 – 9 років 21 3 2 0
10 – 19 років 15 1 4 0
20 – 29 років 6 1
30 – 39 років 4 1 0
понад 40 років 3 1

 

Показово, що у більшості травмуються працівники з достатнім стажем і досвідом роботи  – від 10 до 40 років. Так професіоналізм переходить у недбалість.

Згідно п.21 Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених Наказом МНС України 25.01.2012 № 67, на підприємстві повинні бути створені для кожного працівника здорові і безпечні умови праці, при цьому необхідно дотримуватись таких основних принципів запобігання небезпекам:

  • виключення небезпек, якщо це є можливим і реальним;
  • обмеження небезпек, яких уникнути неможливо;
  • усунення небезпек у їх першоджерелах, виключення або максимальне обмеження впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;
  • забезпечення пріоритету колективних засобів захисту над індивідуальними;
  • і останнім є врахування саме «людського фактору», зокрема під час вибору засобів виробництва, технології, організації праці, устаткування робочих місць тощо.

Також ці вимоги стосуються створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації; безпечного використання працівниками засобів праці; забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці тощо.

Таким чином, враховуючи «людський фактор» цілком реально вчасно виявляти потенційні носії небезпеки та зменшити виробничий травматизм в цілому.

 

Олег Антошків, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Кам’янець-Подільському